Скрябiн Кузьма - 100 Годин

Так приємно набирати висоту,
Відриватися від злої землі.
Я за руку тебе візьму, відведу,
Там, де ти ще не була напевно.

Тут на хмарах все інакше, ніж внизу.
Наше ліжко то є наше небо.
Хочу 100 годин з тобою і ще одну,
То наразі вся моя потреба.

Посміхнися несміло,
Роздягни свою душу,
Покажи своє тіло.
О-о-о-о-о-о-о-о Ми з тобою знов запалим той вогонь,
Що ніколи вже не згасне.
І відкриємо карти своїх долонь,
Хай між нами завжди буде ясно.

Твою власну географію складну
Я хотів би вивчити на пам`ять.
Тільки 100 годин і ще одну,
Наркоманом твого тіла став я.

Дай мені 100 годин
І ще одну.
Тільки 100 годин
І ще одну.